Історія справи

Постанова ВГСУ від 05.02.2024 року у справі №140/3303/18
Постанова ВГСУ від 05.02.2024 року у справі №140/3303/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 140/3303/18

провадження № 51-6590км23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції:

засудженого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 02 травня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 вересня 2023 року та касаційну скаргу прокурора на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 вересня 2023 року постановлені стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз 03 лютого 2011 року за вироком Вінницького районного суду Вінницької області за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років; звільнений 05 грудня 2017 року умовно-достроково на підставі ухвали від 27 листопада 2017 року Полтавського районного суду Полтавської області, невідбутий строк 2 роки 10 місяців 23 дня,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 02 травня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк десять років із конфіскацією майна.

На підставі статті 71 КК за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначеного ОСОБА_6 покарання за цим вироком та невідбутої ним частини покарання за попереднім вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 03 лютого 2011 року визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років із конфіскацією майна.

Згідно з вироком 23 серпня 2018 року приблизно об 11 год ОСОБА_6 , маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи (розбій), прийшов до місця проживання своєї родички ОСОБА_8 , 1927 року народження, на АДРЕСА_3 , де, знаючи, що ОСОБА_8 проживає одна, є особою похилого віку та знаходиться вдома, з метою проникнення всередину будинку, постукав у двері і, після того як ОСОБА_8 відкрила вхідні двері, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив напад на ОСОБА_8 , схопивши останню за шию, проник до будинку, де утримуючи потерпілу за шию, повів до житлової кімнати будинку, штовхнув на ліжко, частково зняв з її голови хустку і став нею душити шию потерпілої, помістивши при цьому вказану хустку у ротову порожнину останньої, вимагаючи віддати йому грошові кошти, здушуючи при цьому руками обличчя та область живота, чим спричинив їй тілесні ушкодження у виді забою грудної клітки, передньої черевної стінки, синців на обличчі та передній поверхні шиї, які відносяться за ступенем тяжкості до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я. ОСОБА_8 , перебуваючи під дією застосованого ОСОБА_6 психічного та фізичного насильства, яке потерпіла сприймала як небезпечне для свого життя та здоров`я, на вимогу останнього показала, де у будинку знаходяться грошові кошти. Знайшовши під лінолеумом грошові кошти в сумі 4800 грн, належні ОСОБА_8 , ОСОБА_6 заволодів ними, після чого з місця події втік та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 вересня 2023 року вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 02 травня 2023 року залишено без змін.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі засуджений просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження у зв`язку з тим, що не встановлено достатніх доказів для доведення його винуватості у суді і вичерпані можливості їх отримати. Також посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає про те, що в матеріалах справи відсутній відеозапис судових засідань за 15 травня, 03 червня та 19 вересня 2019 року, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Указує на те, що:

- було порушено його право на захист;

- на нього здійснювався психологічний та фізичний тиск під час досудового розслідування та судового розгляду, а тому він давав визнавальні показання;

- судами не усунені розбіжності щодо часу та місця вчинення злочину;

- протоколи огляду місця події в приміщенні Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області від 28 серпня 2018 року, протокол огляду місця події від 28 серпня 2018 року домогосподарства по вул. Шевченка, 39, протокол огляду від 23 серпня 2018 року палати № 6 Немирівської ЦРЛ, протокол проведення слідчого експерименту від 28 серпня 2018 року є недопустимими доказами;

- суди неправомірно не взяли до уваги показання потерпілої, надані нею безпосередньо під час судового розгляду, а послалися на показання потерпілої, надані нею під час досудового розслідування слідчому судді;

- гроші він позичив у потерпілої, що підтверджується її письмовою заявою, засвідченою сільським головою, показаннями наданими під час судового розгляду.

- всупереч його клопотанню про повторне дослідження доказів, апеляційний суд не дослідив їх;

- не проводилась експертиза хустинки, вилученої під час огляду місця події, яка є предметом вчинення злочину.

У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження у зв`язку з тим, що не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпані можливості їх отримати.

Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме, відсутність технічного запису судових засідань від 15 травня та 19 вересня 2019 року, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність убачає у тому, що за відсутності доказів винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення суд першої інстанції ухвалив обвинувальний вирок, а апеляційний суд залишив його без змін.

Зазначає, що ОСОБА_6 давав показання про те, що позичив гроші у потерпілої та жодних тілесних ушкоджень їй не завдавав, що підтверджується показаннями самої потерпілої, що надані безпосередньо суду першої інстанції.

Висновок експертизи від 25 вересня 2018 року стосовно тілесних ушкоджень потерпілої ґрунтується на припущеннях та не підтверджує винуватість ОСОБА_6 , як і не підтверджує його винуватість висновок експертизи по двох недопалках сигар від 18 грудня 2018 року № 675.

Протокол слідчого експерименту з потерпілою від 28 серпня 2018 року вважає недопустимим доказам, оскільки останній не відповідає положенням статті 240 КПК, а фактично є лише повторним допитом потерпілої.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 вересня 2023 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, при цьому посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке вбачає у порушенні судом апеляційної інстанції положень пункту 2 частини 1 статті 419 КПК.

Адже суд апеляційної інстанції не виклав жодних мотивів, з яких виходив при спростуванні доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо того, що працівники правоохоронних органів чинили на нього психологічний тиск та в частині недопустимості протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілою від 28 серпня 2018 року, протоколів огляду місця події від 23 та від 28 серпня 2018 року та протоколу слідчого експерименту від 28 серпня 2018 року.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений та його захисник у судовому засіданні просили задовольнити їх касаційні скарги з підстав, зазначених у них, та частково підтримали доводи касаційної скарги прокурора.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити касаційну скаргу прокурора з підстав, зазначених у ній, та частково задовольнити касаційні скарги засудженого та його захисника.

Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, думку засудженого, захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Положеннями статей 370 419 КПК передбачено, що ухвала апеляційного суду має бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Відповідно до вимог статті 370 КПК законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд апеляційної інстанції має перевірити рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обґрунтованості, що передбачає оцінку його відповідності нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.

Статтею 372 КПК встановлено, що ухвала суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин. У мотивувальній частині ухвали має зазначатися суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається, встановлені судом обставини з посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Положеннями частини 2 статті 418, статті 419 КПК визначено, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.

Тобто, суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, що надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (частини 1 статті 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Недотримання наведених положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та є підставою для скасування судового рішення.

Під час розгляду кримінального провадження апеляційний суд вказаних вимог закону не дотримався.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги засудженого (т. 4, а. п. 20 - 34) її доводи є аналогічними доводам його касаційної скарги. Проте, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні не виклав короткого змісту всіх доводів апеляційної скарги засудженого, та не виклав жодних мотивів, з яких виходив при спростуванні доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо того, що працівники правоохоронних органів чинили на нього психологічний тиск та доводів в частині недопустимості протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілою від 28 серпня 2018 року, протоколів огляду місця події від 23 та від 28 серпня 2018 року, а також інших доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Залишаючи апеляційну скаргу засудженого без задоволення, а вирок місцевого суду без змін, суд апеляційної інстанції вказані доводи належним чином не перевірив та не спростував.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали порушив вимоги кримінального процесуального закону, які істотно вплинули на обґрунтованість та вмотивованість прийнятого рішення, що є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції.

Таким чином, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, касаційні скарги засудженого та його захисника - частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції суд повинен, використовуючи усі процесуальні можливості, керуючись вимогами процесуального закону, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги засудженого, надати на неї вмотивовану та вичерпну відповідь.

Разом з тим, згідно з положеннями частини 3 статті 433 КПК, суд касаційної інстанції розглядає питання про обрання запобіжного заходу під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції.

Як убачається з резолютивної частини вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 02 травня 2023 року строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 продовжено до вступу вироку в законну силу.

З урахуванням викладеного, а також з огляду на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, та забезпечення можливості проведення нового розгляду судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 КПК, Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 вересня 2023 року стосовно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 04 квітня 2024 року включно.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3